Де очі голубі, де губи калинові,
І де при поцілунках змовкають солов’ї.
Тут квітне між лісів, Волинський край любові
І соколи над замком високо на крилі.
Тут пише очерет, про край поліський – пише,
Каліграфічний почерк на штильовій воді.
Любов ховає тут дубів крислатих тиша
І світяться у небі зірниці молоді.
Тут лебедів без пар, не стрінете ніколи,
Тут навіть із багна заварюють чаї,
Тут коні уночі біжать на водопої
І Лукаша почути тут можна кураї*…
Курай* - тут, як сопілка.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696366
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.10.2016
автор: Віталій Назарук