[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=zFmoQf-IHLI[/youtube]
В напіврозчинене вікно
Осінній вечір заглядає.
Опале листя вже давно,
Листи написані згадає.
Вони зів"януть, пропадуть,
Бо не знайшли всі адресата.
Вітри по світу розметуть...
За що це їм така розплата?
Ось новий лист злетів із гілки.
Прилип до мокрого вікна.
Можливо, взяти до домівки?
Звучить самотності струна..
А монотонний дощ нівроку,
Опале листя омива.
Самотній лист, мов ненароком,
Сльозами осені сплива.
Я обережно беру в руки,
Оцей пожовклий давно лист.
Та десь в душі я чую звуки:
Це осінь гратись має хист...
Та він пустий, немає змісту.
Чому ж до мене прилетів?
Невже, це вітер стер цю звістку,
Що ти сказати в нім хотів?..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696217
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.10.2016
автор: Н-А-Д-І-Я