Не треба слів вони зрадливі часто,
Лиш погляд твій і я все зрозумів.
Я по очах твоїх читаю вчасно,
Допоки з уст ще звук не долетів.
Мовчи коли ковток стоїть у горлі,
Коли дотла вже спалені мости.
Мовчи коли стискає скроні,
Від чорної, гнітючої жури.
Мовчи коли в очах від щастя сльози,
І зірка з неба у твоїй руці.
Мовчи коли мовчать уже не в змозі,
І бог віддасть твоє лише тобі.
Мовчи лиш мило усміхнися,
Як сонце, що виходить із за хмар,
І в очі мої гарно подивися,
Я в погляді усе тобі сказав.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696190
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.10.2016
автор: Горбаль Василь