Це одна із найцінніших нагород

Коли    у    білий    сніг    вберуться    коси

І    мудрість    зацвіте    в    твоїх    очах,

Хвороба,    біль,    чи    зло    чиєсь    підкосять,

Тримайся,    і    старайся    пробачать,


Бо    зло    не    може    довго    панувати    –

Воно    для    рівноваги      є    в    житті.

Час    прийде    не    терпіть    –    перемагати,

Тоді    настануть    дні    вже    золоті.


Життя    не    може    бути      диво-раєм,

Смаку    його    не    знатимеш    без    мук,

А    найстрашніш,    як    за    життя…    вмираєш.

Собі    ж    за    ідеал    слова      візьму:


Прожити    так,    щоб    совість    не    згубити,

Творити    так,    щоб    розумів    мене    народ,

Терпіти    стільки,    щоби    честі    не    зганьбити,

Мені    це    найцінніша    з    нагород!
8.05.2013.


Ганна  Верес  (Демиденко).

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=696176
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 23.10.2016
автор: Ганна Верес