Візьми мене в свої обійми,
я так втомилась пити будні!..
Колюччя з мого серця вийми,
ще жовтень, а я ніби в грудні.
Журбою стомлена, безсила,
розлуками життя багате.
Усмішку знов сльоза зросила,
та хочу серцем обійняти.
Прошу – мене ти обійми,
зігрій теплом своїх очей.
Втомилось серце від пітьми,
холодних і сумних ночей...
Прийди і поруч залишися,
не розмикай своїх обіймів.
До мого серця доторкнися
і душу забери у прийми.
12.10.2016
* За мотивами твору Олени Шабанової „Будь поруч“.
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116101202774
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=695953
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.10.2016
автор: Олександр Мачула