Ми стрілися колись, в юначі роки,
Один був погляд і не треба слів…
Я покохав, кохатиму допоки,
У вирій потойбічний не злетів.
Ти була юна і така вже мила,
Очима ти сказала: - Я твоя…
А ця краса, ця неймовірна сила,
Немов весна, як пісня солов’я.
Весною часто жайвір ненароком,
Ловив піснями наші дві душі.
Злітає час і рік біжить за роком,
Та погляд і надалі мій рушій.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694853
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.10.2016
автор: Віталій Назарук