Міський романс
Серед гір міських,
вуличок вузьких
течуть гірські шосе.
Кожен день і ніч,
мов душевний клич
когось кудись несе.
Радістю думок,
потече струмок
туди, де ти живеш.
За всякої пори,
сяйвом із гори,
з віконця зацвітеш.
Сонцем, що осяює мене,
любістю, що швидко не мине,
ти живеш коханням на горі,
ніжністю ранкової зорі.
Ввечері зійдеш,
із гори зійдеш
в долину теплих дум.
Ласкою в словах,
радістю в очах
тебе чекаю там.
Ресторан, кафе
з нами оживе,
говорячи про нас.
Ближчими є ми,
кращими є ми,
провівши спільно час.
Сонцем, що осяює життя,
не веде любов у забуття,
роблячи щасливими серця
музи і коханого співця.
Віктор Цвіт 15.10.16
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694817
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.10.2016
автор: Віктор Цвіт