ПРИ ЦВІТІ ВИШЕНЬ

Цілую.  Обнімаю  і  горну,
До  свого  серця  
Мою  ніжну  долю.
Між  цвітом  вишень,
У  нічнім  саду,
Палке  кохання  наше
З  головою.
 Я  п’ю  росу
З  чарівних  губ  твоїх
Із  мокрих  вій
Рясного  зорепаду.
Затримаю  я  погляд
дорогий,
Щоб  хоч  ще  мить  
Побути  із  тобою.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694627
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.10.2016
автор: Віталій Назарук