ЖИТТЯ ПИЯКА

                                                         Майже  за  В.  Висоцьким.
Прокинувся,  як  з  похмелюги,
Прокинувся:  новий  синець,
Прокинувся:  в  ліжку  подруга,
І  радий,  що  ще  не  капець.

Подумаєш:  вчора  напився,
Подумаєш:  грошей  катма,
Подумаєш:  з  другом  побився,
Та  в  хаті  ж  є  нова  жона.

Проте:  на  дворі  ще  не  вечір,
Проте:  в  садку  ще  солов’ї,
Проте:  є  сорочка  на  плечах
І  друзі,  що  завжди  свої.

Є  нові:  із  скрипом  штиблети,
Є  нові:  чиїсь  цигарки,
Є  нові:  наразі  куплети,
Не  зведені  поки  курки.

Сьогодні  нап’юсь:  бо  в  запої,
Сьогодні  нап’юсь:  бо  болить,
Сьогодні  нап’юсь:  віддам  шану  любові
Хай  трішечки  ще  помовчить.

А  потім:  візьмусь  до  роботи,
А  потім:  я  буду  герой…
А  потім:  замучать  турботи
І  знову  піду  у  «запой»*…
                                                                                                 «Запой»*-  діал..  з  російського  –  запій.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=694064
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.10.2016
автор: Віталій Назарук