Коментар до твору:
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692760
- Диви, матусю: синій Кит!..
Нізвідкіля він, безупинно...
- Чому-ж бо "синій" він, дитино?
- Бо сЕред всіх, китів, порід,
Відомий лиш цьомУ політ;
Десь поміж хмар він щастя стріне...
Нізвідкіля він, у "нідЕ" -
Постійно рухається; око...
Ніколи не мигає. "Loco"* -
Хтось хмикне й хутко повз пройдЕ...
Ізверху - темний, та бліде
У ньОго черевце. ВисОко...
Ширяє...вище всіх полуд...
Не ображай його, не треба!
Бо ти не знаєш, люба нене:
-Підтвердять ті, що криль пасуть-
Що Кит - він трішечки отут,
А трішечки - постійно в Небі!
*- божевільний
P.S.: вірш написаний задовго до того,
як я уперше почув про т.зв. "групи смерті"
і не має до них ніякого стосунку.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693819
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.10.2016
автор: 8 КороЛев