Сталеві хмари - аж до горизонту,
Асфальт ковтає небо з парасоль,
А у душі – дощі розмили контур,
Тепло забуло свій вхідний пароль.
І якось так негадано – осінньо,
Немовби літа зовсім не було,
Шляхи у небі стерлись журавлині,
Як відбуяло спомином зело.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693744
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.10.2016
автор: Оксана Дністран