Глухі, сліпі та без’язикі –
Усе це, друзі, не про нас:
На сайті зараз стільки зику!
І це в війни кривавий час…
Країна корчиться від болю
Під градом зброї і підлот,
А ми – у війнах між собою:
Хто більший-менший патріот?
У кого ширші шаровари, –
Не є це духу показник,
Кінчаймо міжусобні чвари,
Щоб сайт Поезії не зник,
Щоб разом видворити тролів,
Щоб стали, як одна сім’я,
Тоді лиш усміхнеться доля
І вільні будем ти і я.
І посміхнеться наша мова,
Зрадіє автору й віршу,
Велику силу має слово, –
Укотре нагадать спішу.
Коли в сльозах жона і ненька,
Без ліку вже калік, сиріт,
Подумаймо іще гарненько,
Як зреагує на це світ.
В окопах наших в час воєнний
Вмирають націй всіх сини,
Подумаймо ж разом у –енне,
Що би сказали нам вони?
9.10.2016.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693638
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 10.10.2016
автор: Ганна Верес