Як швидко зникає в нікуди
Усе, що так близько було -
І вже уночі не розбудить
Твоє невгамовне тепло...
Немає вже трепету серця,
Що то завмира, то зліта,
Не ті уже очі-озерця
І, навіть, постава не та...
Але ще душа молодіє -
Не знає бентежна вона,
Що осінь сховає надію
Оту, що давала весна...
- - -
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693615
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.10.2016
автор: Наташа Марос