Тату, це ти? (чуттэва бувальщина)

         "Мамо,  поглянь,  там  мій  тато!"  -  маленький  хлопчик  наполегливо  смикав  жінку  за  руку  і  тягнув  її  в  бік  незнайомого  чоловіка.  Жіночка  намагалася  пояснити  малому,  що  хлопчина  помиляється,  та  той  і  слухати  не  хотів.  Очі  наповнилися  слізьми:  "Тату!".    
           Пасажири  тролейбуса,  немов  по  велінню  чарівної  палички,  спрямовували  свій  погляд  то  на  малого,  то  на  розгубленого  чоловіка.  Поряд  з  ним  стояла  приголомшена  жінка,  яка  з  докором  дивилася  на  супутника  -  маля  було  настільки  переконливим!  
           "Я  не  твій  тато,  Зайчику!"  -  вичавив  з  себе  чоловік,  заглянувши  у  заплакані  дитячі  очі.  "Я  ж  не  його  батько?!"  -  він  спершу  поглянув  у  бік  своєї  супутниці,  потім  -  матері  малюка.  "Я  не  його  батько!"  -  ствердно  та  чітко  повторив,  оглядаючись  навколо,  ніби  виправдовуючись  перед  усіма.  "Я  знаю!  -  усміхнулася  жінка,  обличчя  якої  рясно  прикрасив  рум'янець  -  Вибачте,  будь  ласка!".
             Люди  всі,  як  один,  допитливо  продовжували  спостерігати  за  незручною  ситуацією.  А  учасники  події  розійшлися  у  різні  кінці  тролейбуса  і  кожен,  напевно,  з  нетерпінням  чекав  своєї  зупинки.  Лише  маленький  затійник  з  тією  ж  недовірою  та  надією  дивився  в  бік  чоловіка,  котрого  щойно  ніжно  назвав  татом.

09.10.2016.

Крижановська  (Маярчак)  Світлана  Петрівна,
Україна,  м.  Хмельницький

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=693438
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 09.10.2016
автор: Світлана Крижановська