Окуляри п'ялиш на носа,
Щоб ховати свій погляд від люду,
Ти навушники пхнеш у вуха,
Бо боїшся словесного бруду,
Джинси рвеш щодуху на шмаття,
Так шоб личило під куфайку,
Ладен душу продати за дрантя,
Шо пасує під нові найки.
Не забудь підкотити штанці
Десь по кісточки (в мінус п'ятнадцять),
І від вух аж до кінчиків пальців
Розфарбуй підшкірні капілярці.
Підстрежись по-модному якось,
Так шоб гелем усе зализати,
Потім в клуб! Й демонструй свій пафос!
Тобі є тепер шо показати!
Та при цім усім - найголовніше
Залишайся пустоголовим.
"Фешн" не контактує з "навіщо?"
Регресуй.
Головне щоб не голий.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692949
Рубрика: Міська (урбаністична) поезія
дата надходження 07.10.2016
автор: Чакір