Грибні дощі пройшли негадано для нас,
Щоб відродить з міцелію відмерле.
І похапцем, немовби у останній раз,
В земних коморах дозрівали зерна.
Ліси на вилицях вже листя зіскубли,
До ніг дерев ладнали їх покровом,
Незвідане щось визирало з-під імли
Та вабило зануритись в діброви.
І терпла, певно, в теплім леготі трава,
Як вгору пробивалися грибочки.
Кивала скрушно тільки липа вікова.
Красою осінь милувалась мовчки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692805
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.10.2016
автор: Оксана Дністран