Схаменись в люту годину,
не здирай свитину.
Забрехався, заплювався
і не маєш спину.
Вже давно тебе чужото,
зневажають люде.
Роздягнув ти Україну,
воєводо Блуде.
Все гвалтуєш солов’їну,
мій народ мордуєш.
Набиваєш все кармани
у мошну пакуєш?
Гроші…гроші - нам кайдани,
у златі кайфуєш.
Коли плачуть в нас кургани,
«братове» пють крівцю.
Ти, не виріс із сутани,
дяком лишися чуж.нцю.
Давно ж вивіз жи.еняток,
гроші у офшори.
Шоколяд для кацапяток,
з нашої комори.
Тож ішов би ти подалі,
скажу, я не злобно.
Не проснуться в нас печалі
за юд.йським к.длом.
Як дістали ви нас блазні,
наче шліх морозить...
Україна вас кільчасті,
Вже на дух не зносить!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692795
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 06.10.2016
автор: Дідо Микола