Голодний ситому не вірить
Чи навпаки? - ніхто й нікому.
Мабуть,там - крапка? Чом же кому
Лишила, може ще й помирить?
А може й ні?.. надія в приймах
Усе життя і навіть більше.
Ніхто й нікому не напише,
Не стисне палко у обіймах.
Ніхто й нікому... Обіцяю
Зсипати зорі у долоні
І нишком цілувати скроні,
Коли заснеш, я почекаю.
Я почекаю, не спитавши,
Чи хочеш ти, чи в серці крига?
Як кров скипить, от і відлига -
"Ніхто й нікому" вгамувавши.
Все починається з любові.
"Ніхто й нікому" відгукнеться
І болем в серці озоветься.
Вручати не вінки тернові, -
Віддати душу... не балади
Тобі для зцілення - розмова;
А щирість сказаного слова,
Без сумніву, поверне вклади.
02.10.16
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=692255
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.10.2016
автор: Ліна Ланська