Сама

                                                                                               І  знову  розлука...
                                                                                                                                 Валентин  Довбиш.
І  знову  розлука,
Як  кава  уранці,-
Гатить  обухом  у  скроні,
Мчать  навіжені
Думки-сіроманці
Крізь  серця  покинуті  шанці
У  ночі  солоні.

І  літо  прогіркло.
Обручки  у  склянці.
Степ  оголивсь  пектораллю.
Здогад  і  сумнів
Зайшлися  у  танці-
Не  друзі.О,Боже,коханці!..
Ти  вперше  у  спальні.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=691622
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 30.09.2016
автор: Вікторія Коваленко