- Що там, вірші? Ні, не треба, тільки не це,
Знову ця дурнувата поезія! Дякую! -
Роблячи шори долонями, щоб заховати лице,
Похапцем повз пробігає модна мадам, -
Поетів до біса тепер, ну їх всіх в сраку.
Так, культура - важливо, задля неї я все віддам!
Але не це, будь ласка, я поспішаю зараз
В модний-премодний салон, там виставка,
Нова художниця, ще дівчинка, Кунах Тамара,
Буде сам Тютюнник, Наташа і Оля, вона журналіст,
Там будуть всі... Вітаю, вітаю! [спалахів блискавка]
Я моргнула, здається, а ну покажіть... О! у вас хист!
Що новенького, хто? Жадан? А як же ж, звичайно!
Так подобається, ні ще не встигла придбати,
Де, підкажіть, знаю-знаю, з автографом? Файно!
О, це акрил? Хм... темпера? А здалеку як акрил,
Все життя мріяла навчитися так малювати,
Ось ця особливо: риба, як жива і оцей помах крил...
Згодом дама йде до книгарні, шукає собі книжку ту,
Купила, щаслива, можна і до кав'ярні, і покурити,
Осінь щось там шарудить собі, буксири сиплять в порту,
Кашемір такий теплий, і парує запашна філіжанка,
Приємно вересневого дня нову книжку на людях відкрити:
"Подивимось, що понаписав цей Микола Бажан..."
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=691385
Рубрика: Міська (урбаністична) поезія
дата надходження 29.09.2016
автор: Лісник