Покинуті батьківські хати,
Нікому не потрібні і старі,
Приречені самотньо помирати
І бути стертими з лиця землі.
Давним-давно неорані городи,
І здичавілі в бур'янах сади,
Розбиті на порозі сходи
Ведуть у пустку, в нікуди...
В шибках без скла гуляє вітер,
Розвалена стара плита,
Нікого їй вже не зігріти,
Бо віджила свої літа.
Серед степів село вмирає,
Закрили школу, магазин,
Старенькі бабці доживають,
На все село дідусь один...
Стоять у зарослях руїни
І припадають до землі,
Кому потрібні ці хатини
В неперспективному селі?...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=691152
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.09.2016
автор: LubovShemet