…

[i]Я  залишаю  на  потім  все  зайве
І  беру  лише  необхідне
Хто  знає  як  далеко  це  зайде  
Хто  знає  кому  це  потрібно  

Шлях  мені  вкажуть  й  освітять  зорі  
Я  піднімаю  вітрила  
Бо  у  житті  неначе  у  морі
Не  запливай  за  буйки  мила  

Бо  понесуть  тебе  вітри  й  хвилі  
І  не  буде  тобі  рятунку  
Знаєш  люди  бувають  безсилі  
А  щастя  не  має  гатунку[/i]

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=691012
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 27.09.2016
автор: Валерій Кець