Це була вона.
Висока і струнка...
Красива і трішки ніжна,
Така тендітна, білосніжна.
Вона була моєю казкою,
Нерозв'язаною теоремою.
Вона була підказкою,
І водночас тяжкою дилемою.
Вона була веселою,
Смішною і до болі сумною.
Перед ді мною такою безсилою,
І здавалася трішки дурною.
Вона була незламною,
Та ламалась від кожного поштовху.
Хотіла залишатись анонімною,
Та відкривалась на кожному видиху.
Вона була святою,
І грішницею теж бувала.
Вона завжди залишалась зі мною
Як докір совісті переді мною стояла.
Вона - моя юність! Обезкрилена птаха,
Вона - моя гордість і водночас невдаха.
Вона - мої вірші́ , вона - мої сльози.
Без неї не гірше. Але трішки негоже.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690503
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 24.09.2016
автор: Ліда