Біль і смуток –
твої дарунки.
Сіль і рана –
також твої.
Намалюю
я візерунки,
Щоб думки
заглушить свої .
Сива зрада –
роки ж прожито…
Може, й радий,
бо так хотів.
Витягаю
одяг сушити,
Ніби інших
немає діл.
Ось сорочка –
то мій дарунок
На річницю…
То свято з свят.
Ось синочка
тобі малюнок.
Ще дещиця…
Майки висять…
Пригортаю…
Вдихаю в груди…
Все зі мною –
тебе нема.
Не ридаю
і жити буду,
Хоч у серці –
така зима!..
Біль і смуток ,
і сіль, і рана –
Ці дарунки
мені тяжкі.
Сонце збудить
узавтра рано –
Й знову – спогади,
й знов такі…
18.11.2012.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=690408
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.09.2016
автор: Ганна Верес (Демиденко)