Я запитував сонячних променів,
Я долини й ліси облітав,
Ви скажіте, будь-ласка, хоч хто мені,
Де мої подівались літа?
Промайнули веселкою-казкою,
І розтали туман-міражем,
Повінчали утіхи з образами
І до пристані кличуть уже.
Але звабить мене їм не можеться,
Тихий спокій для мене – не крам.
Скільки маю стежинок несхожених,
Скільки хочу зробити добра.
Я іду із поклоном до осені –
Дай снаги обігріть горизонт.
А літам, що із вирію просимо
Повертатись ніяк не резон…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689735
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.09.2016
автор: stawitscky