Мені порожньо. Я розбилася.
Я забула навіщо жити.
І повторювати втомилася,
Що не треба його любити.
В мені порожньо. Я втопилася.
З головою у нього впала.
Я довічно в ньому закрилася,
Його в'язнем назавжди стала.
Йому порожньо, а я гріюся...
Він аж світиться від розлуки.
Але байдуже... Я надіюся
І покірно цілую руки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689465
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.09.2016
автор: Svetok