quantum trust

Вона  прийшла  до  мене  уві  сні,  –
богиня  в  фартуху  з  тропічних  квітів  –
щоб  я  ловив  їй  диких  неофітів
і  їй  одній  присвячував  пісні.

[i]тепер,  коли  й  жонглюють,  то  словами,
тепер  і  спів  –  читання  з  папірця,  –
та  все  про  дам,  за  гріш,  та  для  реклами  –
о  світ,  о  час.  о,  гумові  серця!

чому  ви  не  зі  скла,  не  з  порцеляни,
не  з  воску,  зрештою?  а  в  тебе  –  кам'яне.[/i]

я  хочу  їй  сказати:  "полум'яне",
та  враз  згадаю:  пекло  крижане!
вона  мене  покине  й  прокляне,  –
й  замерзне  сонце,  й  знов  зима  настане

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689348
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.09.2016
автор: ganzer