Іноді…

ВЕРЛІБР
Іноді  хочеться  розмовляти  з  птахами,
І  вони  тебе  розуміють.
Дивляться  в  твої  очі,
Вгадують  настрій,  
Розвеселяють  співом  або  мовчки  співчувають.
І  собаки  охоче  з  тобою  спілкуються,  і  коти,  і  коні,
І  навіть  надоїдливий  комар  розуміє  тебе.
Кажеш  йому,  приміром:  «Відлети  подалі  від  мене,  бо  можу  вбити»
І  він  відлітає.
Та  що  там  довго  мудрувати,    риба  і  та  розуміє  людську  мову.  
Тільки  сказати  не  може  нічого.  
Але  як  гляне  на  тебе,  то  все  в  тобі  перевернеться.
Ти  торкнешся  до  неї,  але  кривди  їй  не  зробиш,
І  вона,  відпливаючи,  хвостом  вдарить,  
Тобто  скаже  тобі:  "Бувай!"
З  людиною  все  не  так.  
Іноді  говориш  з  нею,  а  вона  –  не  як  птах,  не  як  собака,  кіт  чи  кінь,  не  як  комар  і  навіть  не  як  риба.  
Вона  –  як  сервант  без  посуду.  
Стоїть  собі,  дивиться  на  тебе    пустими  очима  -    
І  ніяких  тобі  ні  слів,  ні  емоцій.  

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689288
Рубрика: Інша поезія натхнення
дата надходження 17.09.2016
автор: Крилата