В саду квітують абрикоси.
В гаю берізка - розпустила коси.
З’явились в лісі перші квіти -
Та все довкола почало радіти.
Бринить теплом душі озерце,
Від щирих почуттів зайшлося серце.
Мабуть до нас прийшло кохання.
Спілкуємося ми, всю ніч до рання.
Разом стрічаємо світанок,
Чекаючи на вранішній серпанок.
В думках своїх до тебе лину,
Побути поруч мрію хоч хвилину.
Щоб в твої зазирнути очі,
Побачити в них почуття дівочі.
До ніжних вуст твоїх торкнутись
І лиш тоді довкола озирнутись.
Помітити весну прийдешню.
Мов наречену у фаті – черешню,
Що рясно квітне біля дому.
Тебе я не віддам більше нікому.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=68870
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 14.04.2008
автор: Олександр Ковальчук