Іду…на звук…


Перехворію…
Переоживу…
Переполощу  все  в  холодних  водах…
І  вже,  переростаючи  в  траву,
Залишу  на  землі
     свій  мокрий  одяг…

Іду  на  крик…
Потім  іду  на  звук…
І,  зрештою,  іду  лише  на  світло…
Над  тілом  ще  кружляє  хижо  крук,
Та  поле
     знову  маками  розквітло!

Чи  зрозумієш,
Що  це  знову  я?
У    цьому  платті    чи  мене  впізнаєш?
Коли  мені  даватимеш  ім”я,
Роздивишся
     у  повен  зріст,  і,  знаєш-

Переосмислю…
Переоберу…
Переінакшу  в  четвертинних  кодах…
Уже,  переростаючи  в  траву,
Переполощу
     у  холодних  водах…


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688544
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.09.2016
автор: гостя