Дівчина голубонька зажурилась,
До козака милого притулилась.
Вона свого любого обіймає,
Бо на схід коханого проводжає.
А вітри той сум її степом гонять,
Де бійці відважні наш край боронять:
«Ой за що то серденьку така мука?
Наче шашель дерево їсть- розлука.»
Де верба над річкою похилилась,
Там зоря рожевая народилась.
«Ти вцілій, мій соколе, я благаю!»
Лине пісня подруги небокраєм...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688480
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.09.2016
автор: Мара Рута