Живцем зарили Україну в яму
І все для шоу «вискочить, чи ні?»
Ще й правила встановлюють, як само
Біднесенькій їй борсатись в багні...
Важка й прекрасна доля – кажуть, іспит:
Є в жертви і духовність, і талант
Й чекають судді, що вісп"яний висип
Оберне ластовинням конкурсант.
Ще й вказують, як у біді не вити,
Оплакуючи втрачених синів...
Господь все бачить! І катам з цим жити:
Бог знає правду... кривду – й поготів!
А може й треба щоб отак здійснилось?
Нагода є – світогляд час змінить...
Ще й лихом, щоб душа аж оновилась,
Значуще з забуття все відродить!
Тоді і Україна – птаха вільна
З піснями з ями вискочить, злетить.
Вона ж свята, бо незгіненна й гідна!
Вона ж свята – пробачить, щоб любить!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688478
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 14.09.2016
автор: Мара Рута