Я ще пишу, але не як раніше.
Я ще пишу, та вже немає слів.
У океані зовсім різних кораблів
З'являються все більші і новіші.
Я ще пишу, та не мої думки.
Я ще пишу, але це вже писали.
Вони палали, тліли, не згасали,
Та в мене ж усе зовсім навпаки.
Я ще пишу, але це все не вірші.
Я ще пишу, та це всього лиш гра.
Розроблена для мене ця мара,
Але від цього ще не стало ліпше.
Я ще пишу, хто зна як буде далі.
Я ще пишу, а значить ще жива.
В моїх віршах не знайдете слова,
Що написали б люди на скрижалі.
Я ще пишу, аби лише писати.
Я ще пишу, щоб зняти власний біль.
Я - светр, що пожувала міль.
Я - смертник, що не піде вмирати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=688146
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.09.2016
автор: Чудна Пташина