Нескорена свята земля

У  небі  високо  летять  птахи,
Вальсують  на  осінньому  балу́.
Як  переплетені  століть  шляхи...
На  мурах  я  дивлюсь  у  вишину.


А  ворон  все  літа  навколо  брами.
І  враз  на  площі  залунало:  "Кар!".
Я  гордо  йду  Острозькими  стежками,
Хоч  на  душі  лежить  тяжкий  тягар.

Звитягою  окроплені  руїни.
Я  вірю,  що  усе  це  недарма.
Засяє  світочем  для  України
Оця  нескорена  свята  земля.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687914
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 06.09.2016
автор: Дух волі