Нова вчителька, ой – ще ж така молода,
Аж виблискують перлами посмішки учнів.
Її погляд, як чиста джерельна вода
Віддзеркалює щирі їх мрії та душі.
Так чарівно зорів її перший урок,
Всі присутні були у захоплені нею.
Лиш вона пригадала дитячий той крок,
Коли боса ступала на ниві стернею.
Дітвора на перерві шепталась про щось,
Міряв поглядом кожен свою незнайомку,
Вона з легкістю йшла, бо усе відбулось –
Подолала сумнівну, клейку оболонку.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687434
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.09.2016
автор: Микола Поділля