МИЛА КРАСУНЕ ЧАЙКІВЧАНКО
Там де річка дзвенить водограю,
а трави купаються в срібній росі ,
там незрівнянна краса -у казковім раю,
і на квітучім березі цвітуть сади навесні.
Там щедра земля гаї ліси увесь її рід,
яблуневий садочок батьківська хата,
із глибокого коріння цвіте калиновий цвіт,
і цю чарівну красуню Чайківчанкою звати.
Місяць зорить у рожевім серпанку,
виглядає Схід Сонечка край села ,
там живе вродлива дівчина -Чайківчанка,
і золотавий промінь веде до Дністра.
Посміхнись,- мені чарівна Галичанко.,
мила красуне -жадана мріє моя,
О , Чайківчанко моя Чайківчанко,
вийди у гай як зійде вечірня зоря .
Сині очі наче волошки у житті,
водоспадом опадають коси русяві,
на ній сяє вишиванка в золотій нитті,
із уст лине пісня слова ніжні ласкаві.
Ти у серці запалила полум'я любові,
і я птахом у безсонні ночі до тебе злітаю,
до твоїх ніг встеляю троянди червоні,
і будую мости до серденька до твого раю.
М ЧАЙКІВЧАНКА 2010 05 06
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687402
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.09.2016
автор: Чайківчанка