О , БІЛОКРИЛА ЧАЙКО
О, красуне чайко -пташино білокрила,
ти здіймаєся у небо на вільних крилах,
долаєш -тисяч миль крізь вітри і зливу,
щоб досягти мету ти віриш у свою силу.
Летиш ,через море широке океан світи,
і підіймаються височезні морські хвилі,
сизі тумани розсікаєш -ніжними крильми ,
чорні хмари розтинаєш і бачиш небо синє.
Перун, лякає громом мечем косить блискавиця,
а ти, не втрачаєш надії у проблиск світла на путі,
ти ,як гігант корабель який несе морська водиця,
розгортає паруси доплисти до берега до землі.
Радієш,- ясному сонечку яке вийшло із за хмар,
втомлену знесилену розраджують блакитні хвилі,
шумлять буремні води реве ураганний шквал,
а ти ,пробиваєся крізь труднощі у серцебитті чаїнім.
Крихітко маленька ти наповняєш у груди сили,
не боїшся впасти потонути у бездонному морі,
розбитись до гострого каменя надірвати жили,
і борися, за життя.. шукаєш крихту хлібця і долю.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687399
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 03.09.2016
автор: Чайківчанка