А можна так, щоб просто відпливло
По тихих водах, мов листок осінній?
Самітні проводи … «моє» ж було.
Тріпоче
сумнів
в мовчазнім склепінні.
А можна розтрусити в ніч глуху,
Пітьмою стерти все, що могло б бути?
Нехай гірчить полином на шляху…
Втім,
часоплину
не дано забути.
А можна відректися? Словом лиш
Пустити в світ вже зболені надії?
Мовчить твоє несказане «облиш»…
Листочком
відпливають
мої мрії.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687276
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.09.2016
автор: Олена Жежук