Ти додаєш мені сили,
Щоб я могла далі грати в життєві баталії.
Ти додаєш мені сили,
А із себе свої ж вичавлюєш.
Ти робиш мене щасливою.
Я для тебе, вважаєш, комплімент найкращий.
З тобою відчуваю себе красивою.
Раніше цього ніколи не бачила.
В моїй душі назавжди тепер –
Провісниці весни розквітлі.
Ти, яскравіше сонця, у ясний день,
Всю зсередини мене освітлюєш.
Ти запалюєш полум’я в моєму серці.
Щоразу: іскринка за іскринкою.
Твої очі – два голубих озерця.
Я в них потону і стану тебе частинкою.
Так неочікувано з’явився і так просто
В моєму житті ти й досі залишаєшся.
Нелегко з неба зірки здіймати й приносити.
Ти один це можеш. Як я тобою пишаюся!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687135
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.09.2016
автор: Вікторія Фединишин