Хай пісня літа не змовка

А  я  слухаю,  слухаю,  слухаю
Тихий  шепіт  беріз  з  вітерцем,
То,  здається,  відлунює  музика
Ніжна-ніжна  в  душі.Й  легкий  щем.

Горобина  раз  по  раз  спалахує,
Мов  заграва,  калинонька  теж,
І  стрибають  каштани,  мов  м"ячики,
Котяться  у  траву.Не  знайдеш.

Та  вербовими  вкрите  листочками
Чисте  плесо  малого  ставка.
Літо  ж  так  відпускати  не  хочеться,
Нехай  пісня  його  не  змовка.

адреса: http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687123
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 02.09.2016
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський