Проснись, Донбасе

Упала    чорна    тінь    на    наш    Донбас,
Та    оборону    ще    тримають    гідно
Ті,    хто    пред    ворогом    стоять    за    усіх    нас,
За    тебе,    Україно    наша    рідна.

А    час    пливе    і    сіє    гіркоту:
Чому    ж    між    нас    нема    порозуміння,
Вогонь    єднання    був    малий    –    потух…
Коли,    народе,    матимеш    прозріння,

Що    не    бажає    ворог    нам    добра,
Й    життя    людське    для    нього    є    дрібниця,
Не    зрозуміть    йому    і    значення    Дніпра:
Поету    ж    це    –    невипита    криниця.

Проснись,    Донбасе,    від    тяжкого    сну,
Розкрий    на    все,    що    відбулося,    очі,
Й    наступну    вже    зустрінеш    ти    весну,
Як    день    ясний    після    страшної    ночі.  
20.12.2015.

Ганна  Верес  (Демиденко).

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686294
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 28.08.2016
автор: Ганна Верес