Інколи доля людини така,
Що з детективом лиш можна зрівняти,
Запросто кине з палацу за ґрати,
Де за життя не дадуть й п'ятака.
Або підійме з низів жебрака,
Дасть йому все, що душа забажає,
Він після пекла прокинеться в раю...
Грається так провидіння рука.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686179
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.08.2016
автор: Патара