ХМАРА Й ВІТЕР
Хмара з вітром розмовляє:
Що ж ти витворяєш, милий?
Нащо хмари розганяєш,
А казав, що ти безсилий?
Всіх посухою лякаєш,
Не даєш зкропити землю,
Бо дощу народ чекає,
Не роби на небі хвилю!
Вітерець не став мовчати,
А повчати став хмарину
І на хмарку став кричати:
Наче на свою дитину.
А хмаринка – в жаль і вплач,
Проливати стала сльози.
Вітре, ти мене пробач,
І пішли з образи грози!
27.08.2016 р.
А. Рогуля
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=686175
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 28.08.2016
автор: РАЙ - Рогуля Андрій Йосифович