В зіницях збережу твоє обличчя,
Коли в імлу все осінь загорне.
Самотній крук зимову хугу кличе,
Невже і нас вона не обмине?..
Луною мрій в повітрі подих тане,
Минулий подих літньої жаги...
Змарніле море неба наче п'яне -
Бо загубило власні береги...
Марудить день дощів нудна розпука,
В ній ні віршів , ані пісень нема,
Лише неспокій в скроні тихо стука:
"Невже і нас не обмине зима?.."
У серці збережу твоє обличчя,
Якщо сипне снігами забуття
Мені у вічі,і холодний відчай
Згорить у ньому,мов старе сміття...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685936
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.08.2016
автор: Вадим Димофф