в дзеркалі бачу опудало
як дурень посміхаючись оглядуюсь
мариво вариться з нудивом
подивом давлячись
як дурень чешу п'ятірнею
солом'яну скирту розпачу
волосся тріпоче над прірвою
середа іде за суботою
як опудало тремчу на протязі
роки йдуть і тріпочуть холошнями
наче краби в бездонному озері
то завужені то розклешовані
із кімнати доносить з музикою
дня сумління в тяжкому меканні
як опудало з головою порожньою
сам з собою балакаю в дзеркалі
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685908
Рубрика: Езотерична лірика
дата надходження 26.08.2016
автор: Андрій Люпин