Гортає час сторінку за сторінкою

Гортає    час    сторінку    за    сторінкою,
І    це    є    сторінки    всього    Буття.
Може,    тому    й    народжена    я    жінкою,
Бо    без    жінок    зупиниться    життя.

Сьогодні    журить    світ    страшна    трагедія,
В    Донбасі    розгулялась    що      торік:
Росія    хоче    нашого    переділу,
Щоб    Україні    вкоротити    вік.
Ридають    матері,    дітей    втрачаючи…
Не      заживе    ця    рана    й    за    життя…
А  мить  для    матері,  коли,  труну    стрічаючи,
Сама    готова    йти    у    Небуття?

Стоїть    Донбас,    холодний    і    задимлений,
У    ранах,    у    глибоких,    і    в    крові,
Й    пишається    в    Кремлі    тиран    гординею,
А    хтось    синка    в    останню    путь    повів…

Гортає    час    сторінку    за    сторінкою,
Де    вписані    жорстокість    і    любов,
Ні,    той    тиран    народжений    не    жінкою,
Тому    й    не    знає    про    любов,    либонь…
15.02.2015.


Ганна  Верес  (Демиденко).

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685705
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 25.08.2016
автор: Ганна Верес