Білі крила за спиною маю –
проте копитом по землі ступаю;
добро лиш навколишнім посилаю,
хоча злом насправді спопеляю.
Посмішку всі в мені шукають –
мої ж очі вогонь пекучий ховають;
мої слова спокій і добро дарують,
проте мої дії лиш зло гартують.
Мене як приклад всі згадають –
про мене пам'ять мерщій поховають,
адже світло всі побачити жадають
про пітьму на жаль мерщій забувають.
Людей рідних я будь що оберігаю –
їх істину завжди начисто стираю;
мене всі люблять і пригортають,
а моє ім'я щосили проклинають!
Так я ангел, що світло в собі несе –
я демон, що хлистом тебе обпече;
я світу цього справжня дитина –
знайте ж всі – я людина...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685407
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 23.08.2016
автор: VictoR