Укравши Крим, російське військо
Загарбницьку війну веде,
І «гумконвоєм», по-злодійськи,
Заводи й фабрики краде.
А тут, по мирній Україні
Церкви московські жниво жнуть.
У мізки сіють зле насіння
І розум брехнями крадуть.
Словами хитрими, блюзнірно,
Отруту в душі роздають,
А вівці вдячно і покірно,
Мов зомбі-самовбивці, п’ють.
В ворожих храмах б’ють поклони
І жертвують – для ворогів,
Виконують чужі канони.
А ворог підло множить вдів,
Вбиваючи синів на сході
В гібридній, зрадницькій війні!
Хто вгрів зміюку на колоді?
Скажіть, не криючись, мені!
Навіщо кров народна ллється,
Коли священник від Москви
По всій країні батьком зветься
І носить вражі хоругви?*
То може досить?! Баста! Годі!
Пора покласти вже кінець
Імперським хижим хороводам -
І відібрати тих овець
Із вовчих пазурів кривавих,
З ікластих пащ кремлівських псів
Та із дзьобів орлів двохглавих,
Що шлють до нас своїх катів!
23.08.2016
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=685325
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.08.2016
автор: ПВО