В прохолоді осінь душу доторка.

Зчервоніли  ябка  від  цілунку  сонця,
Корениста  груша  хилиться  в  плодах,
Ягода  калини  загляда  в  віконце,-
Так  згубитись  хочу  у  своїх  полях.

Босою  пробігтись  по  стерні  колючій,
Колосків  пшениці  в  жмені  назбирать,
Горілиць  упасти  у  снопи  пахучі
І  від  щастя  в  небі  птахою  літать.

У  високім  небі,  де  хмарки  біліють,
Дощ  рясний  пролити  з  чистого  відра,
Там,  де  трави  буйні  скоро  пожовтіють,
В  прохолоді  осінь  душу  доторка.

Зчервонілі  ябка  обпечуть  тумани,
Мороком  осіннім  ляже  листу  пад,
Калинонці  осінь  підведе  румяни:
Полюбуюсь  знову  на  старенький  сад.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684740
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.08.2016
автор: Леся Утриско