[i]Пам‘яті свого старшого брата Петра
(писано в день роковин його смерті)
[/i]
Яблучний вітаєм щиро спас,
тепле літо покидає нас,
кожуха провітрювати треба
і тримати одежину про запас.
Святим яблука та інші ще плоди,
хоч і робим це вряди́-годи́.
Пом‘янемо родичів і друзів,
тож вина хутчій неси сюди.
Вже давно закінчились жнива,
та стоїть ще в полі курява́.
Збіжжя віємо і в засіки зсипаєм,
щоб узимку не боліла голова.
Стало менше в лузі вже окра́с,
потихішав комариний бас,
а невдовзі завіта Пречи́ста
і цю по́гань забере від нас.
Літо добіга свого кінця,
та далеко хліборобам до вінця́.
Ласка хай ніколи нас не покидає,
Бога – сина, духа і отця.
19.08.2016
© Copyright: Александр Мачула, 2016
Свидетельство о публикации №116081903431
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=684721
Рубрика: Вірші до Свят
дата надходження 20.08.2016
автор: Олександр Мачула